Школа казок В.О. Сухомлинського

Підготувала

Класний керівник 3 класу

Микуланинець Ірина Василівна

Тема: Школа казок В.О. Сухомлинського

Мета: Ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського; познайомити учнів з  казками В.О.Сухомлинського, формувати уявлення про доброту, чуйність і уважність; вчити спостерігати, робити висновки; розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань, виховувати доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, відео «біографія В.О.Сухомлинського»,  твори В.Сухомлинського, лісова галявина, квіточки, сердечка з написом «Добро у твоєму серці».

Хід виховної години

І. Організаційний момент. 
Ми поїдемо до казки,

Щоб в оцю чудову мить

Зрозумiти, як прекрасно

Нам на свiтi бiлiм жить.

Хай лине дитинство наше -

У маєвi лiт,

Не забудеться нiколи

Казки дивосвiт. 

ІІ. Повідомлення теми, мети виховної години.

Ми познайомимося з життям, творами великого українця В.Сухомлинського– письменника, вченого, вчителя, будемо читати його казки.

Тема: Школа казок В. Сухомлинського.

ІІІ. Основна частина виховної години.

1. Розповідь вчителя.

Не так давно, жив на світі педагог, учений, письменник В.О.Сухомлинський.  Він дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато -багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м"яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика -хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами".

Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, ніжна і добра посмішка завжди осявала його обличчя.

2. Повідомлення учнів

1. Народився Василь Олександрович Сухомлинський у 1918 р. в с. Василівка на Кіровоградщині в незаможній сім'ї.

2. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслею, майстрував інструменти та колеса.

3. Мама, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. У Василя Олександровича було двоє братів — Іван і Сергій і сестра Меланія.

4. Зимовими вечорами, коли мама сиділа над шитвом, вона розказувала дітям казки. Змалку батьки виховувати в дітей любов до книги.

5. Василь Олександрович ріс допитливим і цікавим. Любив малювати, мав чудову пам'ять.

6. Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором Павлишської школи.

7. У педагогічному щоденнику він записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім складав повчальні оповідання та казки.

Перегдяд відео біографії В. О. Сухомлинського.              

  3.. Робота з оповіданням В.Сухомлинського "Скільки ж ранків я проспав?"

                Послухайте оповідання про красу української природи і скажіть: «З чим знайомить і до чого закликає автор?»

(читання вчителем)

Скільки ж ранків я проспав

Третьокласник Василько запитав у батька:

- Тату, а що я робитиму влітку?

- Відпочиватимеш і працюватимеш, - відповів батько. - Завтра поїдемо зі мною в поле. Добре?

- Добре! - зрадів Василько.

Васильків батько працював агрономом. Він вставав удосвіта і їхав у поле.

Василько крізь сон почув, як хтось доторкнувся до його плеча. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадав Василько, що сьогодні вони з батьком їдуть у поле. Підвівся, подивився довкола. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє.

Василько вмився, поснідав з батьком. Ось вони вже і на подвір'ї. Василько показує на рожеве небо на сході й питає:

- Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? Батько усміхнувся:

- А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?

- Не бачив,- відповів Василько.

- Дивись,- сказав батько. - Побачиш раз - захочеться бачити щодня.

Потім вони стояли на околиці села. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.

- Ой, красиво ж! - тихо промовив він.-Невже щодня так красиво?

- Щодня! - відповів батько.

- Скільки ж ранків я проспав! - з жалем промовив Василько.

- Чому Василько з жалем промовив, що проспав багато ранків?

                4. Робота з книжкою.

Розгляд книжечки "Горбатенька дівчинка".

а) обкладинки (хто автор, як називається, опис малюнка).

б) сторінок і змісту книжки.

в) читання учнями тексту.

Горбатенька дівчинка.

Клас розв'язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.

—    Відчини двері й подивись, хто там стукає,— мовив учитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей впилися в незнайому дівчинку.

Вона була горбатенька.

Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.

У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися.

Учитель полегшено перевів дух.

—    Цю дівчинку звуть Оля,— сказав директор.— Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?

Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:

—    Я....

Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.

Інсценізація казки

5. Розгадування кросворду.

 

1. Хто привів дівчинку до класу?
2. Хто вів урок?
3. Хто розв’язував задачу?
4. Хто відкрив двері?
5. Що витримали діти?
6. Як звали дівчинку?

6. Галявина «добрих справ»

Любимо творити добро, тому в класі у нас є ,, галявина добрих справ’’, в яку ми складаємо хороші  вчинки і засуджуємо лихі. Ось так вчимося бути милосердними, любити ближнього. Кожен з вас напише на квіточці свою добру справу и приклеїть її на нашу галявину.

7. 10  правил:Поради В.О.Сухомлинського.

Чого   не  можна робити?

1.Не можна   ледарювати,  коли    всі  працюють.

2.Не можна   сміятися   над   старістю   і старими   людьми,  про старість   треба   говорити   тільки  з   повагою.

3. Не можна  заходити  в  суперечку з  шанованими  і   дорослими   людьми,  особливо  зі   старшими.

4.Не можна  виявляти   не задоволення  тим,  що  в  тебе  немає якоїсь   речі.

5.Не можна  допускати,   щоб   мати   давала   тобі  те,  чого   вона не   бере   собі.

6.Не можна  робити   того,  що осуджують   старші.

7.Не можна  залишати  старшу рідну  людину   одинокою.

8.Не можна   збиратися   в  дорогу, не  спитавши   дозволу   і   поради у   старших.

9.Не можна   сідати  до  столу,  не запросивши   старшого.

10.Не можна  сидіти,   коли   стоїть доросла,   особливо   літня   людина, тим   більше   жінка.                                                                    

Фізкультхвилинка    

8.  Творча робота.  

Закінчи казку. (Конверт - лист від Зайчика).

"Холодно взимку Зайчику. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти місяця виблискує. Сердитий вітер в яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця і просить:

- Місяцю, любий, погрій мене своїм променем, бо довго ще сонечка чекати.

Жаль стало Місяцеві Зайчика. Він і говорить...

(Де порадив Місяць шукати порятунку? Як дякував Зайчик Місяцю?).

ІV. Заключна частина. Підсумки виховної години.

 Рефлексія.

1) Гра «Мікрофон»

- Які ваші враження від виховної години?

- Над чим працювали на виховній годині?

- Що на вашу думку вдалося найкраще? Чому?

- Чого навчилися на виховній годині?

2) Учні продовжують фразу «Сьогодні я …»

3) Чого вчить нас В. Сухомлинський?

• Дарування сердечок з написом «добро у твоєму серці»